Приказ моз 767

Рубрики Статьи

На виконання доручення Президента України від 6 березня 2003 року №1-1/252, спільного наказу Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 „Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів надання медичної допомоги дітям і матерям за спеціальностями», з метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання медичної допомоги дітям з алергологічними захворюваннями

1. Затвердити Протоколи надання медичної допомоги дітям з алергологічними захворюваннями (далі — Протоколи):

1.1. Протокол діагностики та лікування дітей з анафілактичним шоком (додаток №1).

1.2. Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей (додаток №2).

1.3. Протокол діагностики та лікування алергійного риніту у дітей (додаток №3).

1.4. Протокол діагностики та лікування алергійного кон’юнктивіту та порушення легеневого кровообігу у дітей (додаток №4).

1.5. Протокол діагностики та лікування дітей з атопічним дерматитом (додаток №5).

1.6. Протокол діагностики та лікування дітей з кропив’янкою (додаток №6).

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій, керівникам лікувально-профілактичних закладів, підпорядкованих МОЗ України:

2.1. Забезпечити впровадження Протоколів в діяльність закладів охорони здоров’я починаючи з 1 січня 2006 року.

2.2. Щороку до 1 січня надсилати до Міністерства пропозиції та зауваження до Протоколів.

3. Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню, при необхідності, вносити зміни до Протоколів.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Весельського В. Л.

Об утверждении Протоколов диагностики и лечения аллергологических болезней у детей

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

від 27 грудня 2005 року N 767

Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей

На виконання доручення Президента України від 6 березня 2003 року N 1-1/252, спільного наказу Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року N 423/59 «Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів надання медичної допомоги дітям і матерям за спеціальностями» , з метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання медичної допомоги дітям з алергологічними захворюваннями наказую:

1. Затвердити Протоколи надання медичної допомоги дітям з алергологічними захворюваннями (далі — Протоколи):

1.1. Протокол діагностики та лікування дітей з анафілактичним шоком (додаток N 1).

1.3. Протокол діагностики та лікування алергійного риніту у дітей (додаток N 3).

1.4. Протокол діагностики та лікування алергійного кон’юктивіту та порушення легеневого кровообігу у дітей (додаток N 4).

1.5. Протокол діагностики та лікування дітей з кропив’янкою (додаток N 6).

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій, керівникам лікувально-профілактичних закладів, підпорядкованих МОЗ України:

Наказ від 27.12.2005 № 767 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей

На виконання доручення Президента України від 6 березня 2003 року №1-1/252, спільного наказу Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 „Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів надання медичної допомоги дітям і матерям за спеціальностями”, з метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання медичної допомоги дітям з алергологічними захворюваннями

1. Затвердити Протоколи надання медичної допомоги дітям з алергологічними захворюваннями (далі – Протоколи):

1.1. Протокол діагностики та лікування дітей з анафілактичним шоком (додаток №1).

1.2. Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей (додаток №2).

1.3. Протокол діагностики та лікування алергійного риніту у дітей (додаток №3).

1.4. Протокол діагностики та лікування алергійного кон’юнктивіту та порушення легеневого кровообігу у дітей (додаток №4).

1.5. Протокол діагностики та лікування дітей з атопічним дерматитом (додаток №5).

1.6. Протокол діагностики та лікування дітей з кропив’янкою (додаток №6).

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій, керівникам лікувально-профілактичних закладів, підпорядкованих МОЗ України:

2.1. Забезпечити впровадження Протоколів в діяльність закладів охорони здоров’я починаючи з 1 січня 2006 року.

2.2. Щороку до 1 січня надсилати до Міністерства пропозиції та зауваження до Протоколів.

Читайте так же:  Личная доверенность реквизиты

3. Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню, при необхідності, вносити зміни до Протоколів.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника Міністра Весельського В. Л.

Наказ МОЗ України від 2 жовтня 2012 р. № 767 «Про визначення такими, що втратили чинність, накази Міністерства охорони здоров’я України»

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 2 жовтня 2012 № 767
Про визначення такими, що втратили чинність, накази Міністерства
охорони здоров’я України
від 11 липня 2011 року № 402, від 15 серпня 2011 року № 504, від 25 січня 2012 року № 51, від 29 лютого 2012 року № 145

Відповідно до пункту 9 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, з метою підтримання у контрольному стані нормативно-правових актів.

1. Визнати такими, що втратили чинність:

1.1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 11 липня 2011 року № 402 «Про затвердження складу міжвідомчої робочої групи з питань визначення механізму зниження цін на лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти».

1.2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 15 серпня 2011 року № 504 «Про затвердження складу робочої групи з питань опрацювання механізму реімбурсації (відшкодування вартості) препаратів інсуліну».

1.3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 січня 2012 року № 51 «Про утворення Координаційної ради з регуляторних питань фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я при МОЗ України».

1.4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 лютого 2012 року № 145 «про утворення робочої групи з питань вивчення механізму запровадження референтних цін на лікарські засоби і медичні вироби».

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра –керівника апарату Р. Богачева.

Наказ МОЗ України від 30.08.2013 р. № 767

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 30.08.2013 р. № 767

Про приведення нормативно-правових актів до вимог законодавства

Відповідно до пункту 9 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до законодавства України

НАКАЗУЮ:

1. Скасувати наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 2013 року № 682 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 липня 2013 року № 641 «Про затвердження Примірного положення про Перинатальний центр ІІ рівня» як такий, що підлягав державній реєстрації та не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

2. Абзаци третій та четвертий пункту 1 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 серпня 2013 року № 755 «Про затвердження Плану заходів Міністерства охорони здоров’я України стосовно удосконалення реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» виключити.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

Аллергические реакции

Автор: Волосовец А.П., Нагорная Н.В., Кривопустов С.П., Острополец С.С., Бордюгова Е.В.
Проводит: Донецкий национальный медицинский университет
Рекомендован по специальностям: Семейная медицина/Терапия, Аллергология , Медицина неотложных состояний, Педиатрия/Неонатология

Актуальность темы. Атопия отмечается у 20–40 % населения в разных регионах мира и по прогнозам специалистов имеет тенденцию к росту. На детский возраст приходится формирование отдельных нозологических форм, которые нередко сопровождаются «атопическим маршем» всю жизнь человека. Важность проблемы аллергических заболеваний требует хорошо организованной помощи детям с этой патологией.

Общая цель. Усовершенствовать знания и умения по вопросам диагностики и оказания неотложной помощи при анафилактическом шоке, ангионевротическом отеке (отеке Квинке), детям с крапивницей.

Конкретная цель. На основании жалоб, анамнеза заболевания, данных объективного обследования определить основные признаки анафилактического шока, ангионевротического отека и крапивницы, провести дифференциальную диагностику, оказать необходимую помощь.

Содержание обучения

Теоретические вопросы

1. Этиология и патофизиология анафилактического шока, ангионевротического отека и крапивницы.

2. Клинические признаки анафилактического шока, ангионевротического отека и крапивницы.

3. Тактика оказания неотложной помощи при анафилактическом шоке.

4. Тактика оказания неотложной помощи детям с крапивницей и отеком Квинке.

Ориентировочная основа деятельности

Во время подготовки к занятию необходимо ознакомиться с основными теоретическими вопросами посредством графологической структуры темы, алгоритмов лечения (приложения 1, 2), источников литературы.

Анафилактический шок

Анафилактический шок — аллергическая реакция немедленного типа, возникающая после введения лекарственных средств, вакцин, сывороток, в ответ на укусы насекомых, змей и др.

Клинические проявления. Резкое снижение АД, нитевидный пульс, возможны судороги, непроизвольное мочеиспускание. Тяжелое состояние сопровождается зудом и гиперемией кожи, уртикарной сыпью, значительными слизистыми выделениями из носа, ощущением жара, страха смерти, возбуждением или заторможенностью, головной болью, давящей болью за грудиной, удушьем.

Определяют пять вариантов анафилактического шока: типичный, гемодинамический, асфиктический, церебральный и абдоминальный.

Типичная форма: артериальная гипотензия, нарушение сознания, дыхательная недостаточность, кожные вегетососудистые реакции, судороги.

Асфиктическая форма: выраженная дыхательная недостаточность, вызванная бронхоспазмом, отеком гортани, бронхиол или легкого.

Церебральная форма: возбуждение, потеря сознания, судороги, расстройство ритма дыхания, иногда отек и набухание мозга, эпилептический статус с остановкой дыхания и сердца.

Читайте так же:  Как начать банкротство фирмы

Гемодинамическая форма: расстройство сердечнососудистой деятельности — значительная боль в области сердца, нарушения сердечного ритма, глухость тонов сердца, слабый пульс, падение АД. Возможен спазм (бледность кожи) или расширение (гиперемия, отеки) периферических сосудов.

Абдоминальная форма: симптомы острого живота — боль в животе, рвота, позывы к дефекации и др.

Неотложная помощь на догоспитальном этапе

1. Немедленно прекратить поступление в организм аллергизирующих веществ:

— прекратить введение лекарств;

— больного положить (голова должна быть ниже ног), повернуть голову на бок, выдвинуть нижнюю челюсть;

— наложить жгут проксимальнее места в/в инъекции или укуса насекомого;

— место инъекции обколоть 0,1% раствором адреналина гидрохлорида, или 0,18% адреналина гидротартрата (0,1 мл/год жизни, но не более 0,5 мл), или 1% раствором мезатона (0,1 мл/год жизни, не более 1 мл), разведенного в 3–5 мл изотонического раствора натрия хлорида;

— к месту инъекции приложить лед или грелку с холодной водой на 10–15 минут;

— в случае попадания аллергенов на слизистые оболочки (нос или глаза) следует промыть их проточной водой и закапать раствором адреналина, при употреблении аллергена через рот — промыть желудок, ввести сорбент.

2. В конечность п/к или в/м ввести 0,3–0,5 мл 0,1% раствора адреналина гидрохлорида. При необходимости продолжать вводить 0,1% раствор адреналина гидрохлорида 0,1–0,5 мл в/в в 10 мл изотонического раствора натрия хлорида каждые 10–15 минут до выхода больного из тяжелого состояния.

3. Немедленно ввести глюкокортикоиды: преднизолон 3–5 мг/кг или гидрокортизон 5–10 мг/кг в/м или в/в струйно в 10 мл 20% раствора глюкозы.

4. Если АД не удается стабилизировать, необходимо начать в/в капельное введение норадреналина или мезатона 0,2–1,0 мл 0,1% раствора.

5. При признаках декомпенсации кровообращения и отсутствии отека легких, низких показателях ЦВД показана инфузионная терапия (реополиглюкин, 5% альбумин 20 мл/кг, раствор Рингера, 0,9% натрия хлорида).

6. С целью профилактики аспирации осуществить эвакуацию содержимого желудка с помощью зонда.

7. Больного необходимо согреть грелками, обеспечить доступ свежего воздуха, провести оксигенотерапию.

8. При необходимости провести закрытый массаж сердца, начать искусственную вентиляцию легких.

9. После восстановления гемодинамики в/м ввести антигистаминные препараты (2% раствор супрастина 0,1–0,15 мл/год жизни — не более 1 мл, 0,1% раствор тавегила 0,5–1,5 мл).

10. Госпитализировать больного в отделение интенсивной терапии после выведения из угрожающего состояния.

Неотложная помощь на госпитальном этапе

1. При сохранении артериальной гипотензии назначить допамин в дозе 6– 10 мкг/кг/мин под контролем АД и ЧСС. Для приготовления рабочего раствора 1 мл препарата (40 мг) прибавить к 100 мл 0,9% раствора натрия хлорида или 5% раствора глюкозы, вводить в/в с помощью инфузионного насоса.

2. Для устранения бронхоспазма назначить ингаляции b2-агонистов короткого действия: сальбутамол (вентолин), тербуталин (бриканил), фенотерол (беротек); в/в ввести 2% раствор эуфиллина 3–5 мг/кг (0,2 мл/кг) в 20 мл 0,9% раствора натрия хлорида. Отсосать слизь из верхних дыхательных путей с помощью электроотсоса, провести оксигенотерапию.

3. В случае острого отека гортани и угрозы асфиксии показана интубация или трахеотомия. При неэффективности дыхания — искусственная вентиляция легких.

4. Для устранения судорожного синдрома в/в ввести 0,5% раствор седуксена, 0,25% раствор дроперидола 0,1 мл/кг.

5. Коррекция сопутствующих состояний: при гипогликемии — в/в введение 20–40% раствора глюкозы 2 мл/кг; при метаболическом ацидозе — 4% раствор натрия гидрокарбоната под контролем КЩС.

Крапивница — заболевание аллергической природы, сопровождающееся появлением на коже пузырьков, зудящих пятен, папул размером от нескольких миллиметров до десяти и более сантиметров. Сыпь появляется быстро, элементы могут сливаться и распространяться на всю поверхность тела, сопровождается чувством жара, зудом кожи, иногда общими симптомами: повышением температуры тела, возбуждением, артралгией, коллапсом. Алгоритм лечения острой крапивницы представлен в приложении 1.

Неотложная помощь на догоспитальном этапе

1. Немедленно прекратить поступление в организм аллергизирующих веществ.

2. При условии легкого течения назначить антигистаминные препараты второго и третьего поколения (приложение 2). Длительность приема — до 1 мес.

3. При условии среднетяжелого течения ввести антигистаминные препараты первого поколения парентерально: супрастин 0,1–0,15 мл/год жизни, или 2,5% пипольфен 0,1–0,15 мл/год жизни, или тавегил 0,1%. При отсутствии эффекта — преднизолон 1–5 мг/кг или дексаметазон в соответствующей дозе в/м или в/в. Позже назначить антигистаминные препараты второго или третьего поколения в течение 1 мес. Антигистаминные препараты со стабилизирующим действием на мембраны базофилов: кетотифен 0,001 г 2 раза в сутки в течение 3 мес.

4. При условии тяжелого течения ввести антигистаминные препараты первого поколения парентерально: супрастин 0,1– 0,15 мл/год жизни, или 2,5% пипольфен 0,1–0,15 мл/год жизни, или тавегил 0,1%. При отсутствии эффекта — преднизолон 1–5 мг/кг или дексаметазон в соответствующей дозе в/м или в/в. По показаниям провести дезинтоксикационную терапию: гемодез в/в капельно, 3–4 введения в течение 3–4 суток. Возможен прием антигистаминных препаратов со стабилизирующим действием на мембраны базофилов: кетотифен 0,001 г 2 раза в сутки в течение 3 мес.

Читайте так же:  Кредит под залог недвижимости каспий банк

Госпитализация показана при отсутствии эффекта от терапии и больным, которым на догоспитальном этапе в связи с тяжестью состояния вводился преднизолон.

Ангионевротический отек (отек Квинке)

Ангионевротический отек (отек Квинке) является одним из вариантов крапивницы, в основе которого лежат те же патофизиологические механизмы, но патологический процесс распространяется глубже (на дерму или подкожную клетчатку).

Основное проявление ангионевротического отека — ограниченный отек определенного участка тела. Чаще всего он локализуется в области головы (лицо, слизистая оболочка ротовой полости, губы, язык и др.), шеи, кистей рук, стоп, наружных половых органов. Кожа на месте отека не изменена. Больные предъявляют жалобы на изжогу и дискомфорт, реже — на зуд.

Неотложная помощь на догоспитальном этапе

1. Немедленно прекратить поступление в организм аллергена.

2. Ввести антигистаминные препараты первого поколения парентерально: супрастин 0,1–0,15 мл/год жизни, или 2,5% пипольфен 0,1–0,15 мл/год жизни, или тавегил 0,1%.

3. При отсутствии эффекта — преднизолон 1–5 мг/кг или дексаметазон в соответствующей дозе в/м или в/в.

4. По показаниям провести дезинтоксикационную терапию: гемодез, натрия хлорид, реополиглюкин в/в капельно.

5. В случае отека гортани при необходимости провести интубацию трахеи или трахеостомию.

Показана госпитализация в соматическое отделение или в отделение интенсивной терапии.

Основная

1. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2003. — 604 с.

2. Зайков С.В. Крапивница — актуальная проблема аллергологии и дерматологии // Новости медицины и фармации. — 2009. — № 280. — С. 75-78.

3. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. — К.: Книга плюс, 2004. — 367 с.

4. Наказ МОЗ України № 437 від 30.08.2004 р. Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному та дошпитальному етапах.

5. Наказ МОЗ України № 767 від 27.12.2005 р. Протокол діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей.

6. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / О.П. Волосовець, Ю.В. Марушко, О.В. Тяжка та ін. / За ред. О.П. Волосовця та Ю.В. Марушко. — Х.: Прапор. — 2008. — 200 с.

7. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Пеший М.М., Крючко Т.О., Сміян О.І. — Полтава; Суми, 2004. — 234 с.

8. Неотложная медицинская помощь детям на догоспитальном этапе / Г.И. Постернак, М.Ю. Ткачева, Л.М. Белецкая, И.Ф. Вольный / Под ред. Г.И. Белебезьева. — Львов: Медицина світу, 2004. — 186 с.

9. Пухлик Б.М. Неотложные состояния в аллергологии // Новости медицины и фармации. — 2005. — № 23-24 (132-133). — С. 45.

Дополнительная

1. Аллергология и иммунология. Клинические рекомендации для педиатров / Под общ. ред. А.А. Баранова и Р.М. Хаитова. — М.: ООО «М-Студио», 2008–2009. — 248 с.

2. Вельтищев Ю.Е., Шаробаро В.Е., Степина Т.Г. Неотложные состояния у детей. — М.: Медицина, 2004. — 349 с.

3. Лечение аллергических болезней у детей / Под ред. И.И. Балаболкина. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2008. — 352 с.

4. Неотложные состояния у детей / А.Д. Петрушина, Л.А. Мальченко, Л.Н. Кретинина и др. / Под ред. А.Д. Петрушиной. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2007. — 216 с.

7. Охотникова Е.Н. Системная кортикостероидная терапия в неотложной педиатрической аллергологии // Запорожский мед. журн. — 2009. — Т. 11, № 5. — С. 95-99.

8. Зайков С.В. Иммунокомплексные проявления лекарственной аллергии // Клин. иммунология. Аллергология. Инфектология. — № 1. — 2010. — С. 40-50.